Надгробна плита Тихо Браге в храмі Діви Марії перед Тином оповита таємницями та магією. За стародавньою легендою, вона має особливу силу. Кажуть, що той, хто погладить обличчя цього відомого вченого, вирізьбленого на плиті, позбудеться зубного болю. Можливо, вам варто запам’ятати цю легенду на випадок, якщо ви колись опинитеся в скрутному становищі – ніколи не знаєш, коли це може стати в пригоді.

Тихо Браге (1546–1601) був данським дворянином і одним з найвидатніших астрономів до-коперникової епохи. Він народився в Данії і вивчав право та астрономію в Лейденському університеті. Браге став відомим завдяки своїм надзвичайно точним і складним астрономічним і планетарним спостереженням, які він проводив без телескопа, оскільки жив до його винаходу.

Його головний внесок полягав у широкомасштабних і точних вимірах положень планет, які пізніше дозволили Йоганнесу Кеплеру сформулювати свої відомі закони руху планет. Браге також створив власну модель Всесвіту, яка була поєднанням геоцентричної системи Птолемея та геліоцентричної системи Коперника.

Тихо Браге помер у Празі в 1601 році і був похований у храмі Діви Марії перед Тином. З часом його могила стала предметом багатьох легенд і міфів. Чи дійсно легенда про чудесне звільнення від зубного болю після дотику до його надгробної плити працює, ви можете перевірити самі.

Однак я особисто повинен зізнатися, що коли в мене починали боліти зуби, я зазвичай віддавав перевагу походу до стоматолога, а не до його надгробної плити. Проте, якщо ви вирішите відвідати цю пам’ятку, можливо, згадаєте й інші легенди, пов’язані з цією видатною особистістю. Хто знає, можливо, при цьому вам проясниться не лише розум, а й посмішка.

Золотий ніс: Кажуть, Тихо Браге втратив частину свого носа під час дуелі, що в той час не було рідкістю серед дворян. За легендою, після цього інциденту він зробив собі замінник носа з металу. Хоча говорять, що цей штучний ніс був зроблений із золота, ймовірніше, він був зі сплаву міді та олова. Тихо носив цей замінник носа не лише на світських заходах, а й під час своїх астрономічних спостережень, що зробило його ще більш іконою свого часу.

Домашній олень: Тихо Браге був відомий своєю ексцентричною вдачею, і його життя було сповнене незвичайних подій. За деякими розповідями, він тримав оленя як домашню тварину, що було досить нетиповим для дворян тієї епохи. Цей олень став невід’ємною частиною його домашнього господарства і часто був присутній на світських заходах, які влаштовував Браге. Одна з легенд навіть розповідає, що під час одного з банкетів цей олень нещасно впав зі сходів і помер. Ця історія лише підсилює образ Тихо Браге як ексцентричного та захоплюючого вченого, чиє життя було настільки ж незвичайним, як і його наукова робота.

Таємнича смерть: Тихо Браге раптово помер у 1601 році, що викликало багато спекуляцій та теорій змови. Тривалий час вважалося, що причиною його смерті стало запалення сечового міхура, яке нібито розвинулося після того, як Тихо відмовився залишити урочистий банкет, незважаючи на потребу в туалет. Ця версія історії стала частиною легенди про його смерть. Однак пізніші судово-медичні аналізи його останків виявили високий вміст ртуті, що призвело до теорії про можливе отруєння. Ці нові дані породили подальші спекуляції, особливо щодо можливості, що Браге був убитий. Як можливих злочинців згадували його асистента Йоганнеса Кеплера, який міг мати мотив отримати доступ до астрономічних даних Браге, а також членів данського королівського двору, з якими Браге мав складні стосунки. Хоча докази вбивства ніколи не були підтверджені, ця теорія додає ще один шар таємниці до життя та смерті цього виняткового вченого, чиї праці мали вирішальний вплив на розвиток сучасної астрономії.

Астрономічні переконання:

Хоча Тихо Браге був видатним астрономом, він ніколи повністю не прийняв геліоцентричну модель Всесвіту, запропоновану Миколаєм Коперником. Натомість він розробив власну геогеліоцентричну систему, відому також як система Тихо. У цій моделі Земля залишається нерухомою в центрі Всесвіту, навколо неї обертаються Сонце та Місяць, тоді як інші планети обертаються навколо Сонця.
Ця гібридна модель була свого роду компромісом між традиційною геоцентричною моделлю Всесвіту та новими геліоцентричними теоріями.

Ця система Браге намагалася зберегти ідею Птолемея про Землю як центр Всесвіту, але водночас прийняла деякі ідеї Коперника щодо руху планет. Ця модель була досить популярною в його час, особливо серед тих, хто не міг повністю прийняти геліоцентризм, але визнавав потребу в точніших астрономічних моделях.
Точні та детальні астрономічні спостереження Браге були ключем до подальшого розвитку астрономії, хоча його власна теорія зрештою поступилася місцем геліоцентричній моделі Коперника, яка пізніше була підтверджена роботами Йоганнеса Кеплера та інших астрономів.