У старій Празі, серед вузьких вуличок Єврейського кварталу, поширюється легенда про могутню істоту, яка колись захищала місто від небезпеки. Кажуть, що у 16 столітті, коли темрява та страх оточували єврейську громаду, рабин Єгуда Лев бен Бецалель, також відомий як Маґарал, вирішив використати давню магію, щоб створити захисника — Голема.
Маґарал був мудрим і вченим чоловіком, знавцем кабали і містичних наук. Однієї ночі, коли місяць світив на поверхню Влтави, він вирішив, що настав час діяти. У супроводі своїх найближчих учнів він вирушив на берег річки. Ліхтарі відкидали довгі тіні на поверхню води, поки рабин почав промовляти давні слова. Його голос був тихим, але твердим, коли він ліпив глину з дна Влтави у подобу величезного чоловіка.
Все місто занурилося у тишу. Навіть зірки на небі ніби затамували подих. Рабин Лев взяв «шем», невеликий шматочок пергаменту з написаним ім’ям Бога, і обережно вставив його в уста глиняної фігури. Раптом земля здригнулася, і світло спалахнуло з тіла Голема. Глиняні руки рухнулися, очі відкрилися, і Голем ожив. Він стояв там, німий і величезний, з очима, що світилися, як два палаючих вугілля.
Голем почав виконувати завдання, які йому давав рабин. Захищаючи єврейське місто, він став охоронцем і захисником, перед яким тремтів кожен ворог. Його сила була неймовірною, але не менш страшною була і його слухняність. Без власного розуму і почуттів він виконував кожне бажання свого творця з невблаганною точністю.
Одного дня, однак, все змінилося. Голем, рухомий невгамовною енергією, почав виходити з-під контролю. Його величезні кроки гриміли по вулицях Праги, і його сила почала загрожувати навіть тим, кого він мав захищати. Маґарал зрозумів, що він повинен зупинити свій витвір, перш ніж буде занадто пізно.
У п’ятницю ввечері, незадовго до початку шабату, коли місто загорнулося в тишу і спокій, рабин тихо піднявся на горище Старої-Нової синагоги. Зі смиренністю і страхом він підійшов до Голема, який нерухомо стояв посеред темного простору. Повільно, з тремтячими від утоми і суму руками, він витягнув «шем» з його вуст. У ту ж мить Голем впав на землю, перетворившись назад на купу глини.
Місцеві жителі кажуть, що тіло Голема було заховане на горищі Старої-Нової синагоги, де воно залишається і досі, чекаючи моменту, коли його знову покличуть до життя. І коли нічний вітер дме вузькими вуличками Праги, а місячне світло танцює на каменях старих будинків, іноді здається, що можна почути важкі кроки Голема, що тихо крокує містом, все ще захищаючи тих, кому він був довірений.
Ось така легенда про Голема з Праги – історія про захисника з глини, який жив і, можливо, досі живе десь у тіні цього старовинного міста.